Досліджено процес історичного розвитку і взаємовпливу джазу і синкретичних жанрів популярної естрадної музики (рок, блюз, кантрі, диско, шансон, авторська пісня). Проаналізовано їх витоки, музичну специфіку, соціальні функції, а також охарактеризовано основні напрями, жанри та стилі. Значну увагу приділено творчості сучасних вітчизняних композиторів, поетів-піснярів, аранжувальників у жанрі поп-музики: Є.Рибчинського, Д.Гершензона, І.Поклада, Г.Татарченка, Ю.Рибчинського та ін.

Охарактеризовано сутність, зміст, а також визначено структурні компоненти (когнітивно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, ціннісно-орієнтаційний, оцінювально-інтерпретаційний, творчо-синтезуючий) музично-естетичного виховання учнівської молоді в системі середніх загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. Висвітлено історико-теоретичні аспекти розвитку української популярної естрадної музики з урахуванням мистецьких традицій і новацій, науково окреслено термінологічне поле дефініції "сучасна популярна естрадна музика". Експериментально підтверджено ефективність методики музично-естетичного виховання старшокласників за умов впровадження до навчально-виховного процесу програми "Сучасна популярна естрадна музика", а також комплексу інноваційних, модифікаційних та варіативних методів і організаційних форм педагогічного впливу, що сприяє розвитку естетосфери старшокласників (естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої складової та художньо-творчої діяльності).

Висвітлено процес формування духовного світогляду школярів у православній спільноті та першочергову і визначальну роль у ньому православної віри, церкви. Надано форми та методи роботи з дітьми різного віку на прикладі конкретної церковної спільноти, описано засоби релігійного виховання: літургійні відправи, взаємовідносини парафіян та навчальний процес у недільній школі. Представлено навчальну програму, форми та методи творчо-зображувальної діяльності на уроках у недільній школі. Охарактеризовано особливості духовного, суспільного, фізичного, психологічного й інтелектуального розвитку дітей трьох вікових груп та відповідну специфіку педагогічного процесу в цих групах.

Освещены процесс формирования духовного мировоззрения школьников в православном сообществе, первоочередная и определяющая роль в нем православной веры, церкви. Приведены формы и методы работы с детьми разного возраста на примере конкретной церковной общины, описаны средства религиозного воспитания: литургические службы, взаимоотношения прихожан и учебный процесс в воскресной школе. Представлены учебная программа, формы и методы изобразительной деятельности на уроках в воскресной школе. Охарактеризованы особенности духовного, общественного, физического, психологического и интеллектуального развития детей трех возрастных групп и соответствующая специфика педагогического процесса в этих группах.

The process of forming of spiritual world view of schoolboys is reflected in an orthodox association, primary and determining role in him orthodox faith, church. Forms and methods of work are resulted with the children of different age on the example of concrete church community; facilities of religious education are described: liturgical services, mutual relations of parafiyan and educational process at Sunday school. An on-line tutorial, forms and methods, is presented, to creatively depicting activity on lessons at Sunday school. The features of spiritual, public, physical, psychological and intellectual development of children of three age-dependent groups and proper specific of pedagogical process are described in these groups.

Розглянуто сутність і основні модуси ідентичності нації, взаємозв'язок духовної культури з культурною ідентичністю, виявлено проблемні вектори даного контенту. Окреслено значення української православної традиції в еінокульїурному поступі на національній ідентичності. Виокремлено домінанну роль релігійного мистецтва у становленні самосвідомості українців та утвердженні культурної ідентичності нації. Означено вирішальний вплив православ'я як релігійної основи у формуванні національних контентів культурної ідентичності.

Розглянуто сутність і основні модуси ідентичності нації, взаємозв'язок духовної культури з культурною ідентичністю, виявлено проблемні вектори даного контенту. Окреслено значення української православної традиції в еінокульїурному поступі на національній ідентичності. Виокремлено домінанну роль релігійного мистецтва у становленні самосвідомості українців та утвердженні культурної ідентичності нації. Означено вирішальний вплив православ'я як релігійної основи у формуванні національних контентів культурної ідентичності.

Розглянуто вплив православної традиції на історію церковного співу в Україні у ХI - ХVIII ст. та становлення й розвиток церковної музики як складової духовної культури українського православ'я. Висвітлено роль вітчизняної православної музики в утвердженні самобутності української Церкви у становленні культурної ідентичності нації, зокрема, збереженні національної пам'яті.

Розглянуто ідею транспозиції ісихазму у світоглядну і музичну культуру православ'я Київської Русі; окреслено зв'язок культур Візантії та Київської Русі в царині християнського культурного контексту й релігійно-мистецького світогляду. Означено сакральні сенси транспонування духовної практики ісихії в мистецтво та естетосферу православ'я, зокрема, їх прояв у художньо-символічних та образно-евокативних формах, зокрема й церковних музичних практиках, що забезпечує вкорінення естетики ісихазму в архетипах і метаобразах етнокультурної ідентифікації українців.

Проаналізовано характерні особливості бароковості української літургійної музики XVII - XVIII століть, внесок барокової музичної культури у становлення етнонаціональної ментальності. Розкривається вплив "бароковості" літургійної музики України XVII - XVIII століть на формування національної стилістики музичної культури та культурної самосвідомості українства. Висвітлено деякі аспекти переходу митців до нової системи запису церковної музики, утвердження в українській музичній практиці багатоголосся, партесного співу, окреслюються його характерні ознаки.

У монографії розкрито місце духовної культури православ’я у становленні національно-культурної ідентичності України. Виявлено роль ісихазму в духовних процесах української історії. Звернено увагу на культурні транспозиії ідей ісихазму в Україні, церковний спів як феномен духовної культури. Охарактеризовано різновиди богослужбової музики православ'я України.